До Луцької міської ради балотується 520 кандидатів із 14 політичних партій. Списки партій нараховують від 31 до 42 кандидатів у депутати, із них 55 відсотків становлять чоловіки, а жінки – 45. Найбільше жінок веде до ради «Еко Партія Берези» та «Аграрна партія», а найменше – «Слуги народу» та «Сила і честь».
«Сила правди» проаналізувала списки кандидатів до Луцької міської ради щодо дотримання гендерних квот. Більшість партій дотримались гендерних вимог, проте кілька партій все ж не дотримались їх в окремих п’ятірках списку. Це партії «Голос», «Народний рух», «Еко Партія Берези» та «Перемога Пальчевського».
Єдиний виборчий список політичної партії «Голос» містить невідповідність гендерній квоті у другій п’ятірці (№6-10) – тут 4 чоловіки і лише 1 жінка. Така кількість чоловіків і жінок не відповідає вимозі Виборчого кодексу щодо обов’язкової наявності у списку не менше 40 відсотків осіб однієї статі, а в кожній п’ятірці ця кількість повинна співвідноситись два до трьох. У партії кажуть, що такий порядок розташування у списку обрали на конференції.
– У нас витримані квоти у першій п’ятірці та по всіх округах, – пояснює лідер партосередку Віктор Левандовський. – По другій п’ятірці відбувалися ротації під впливом побажань делегатів конференції і делегати проголосували саме за такий порядок. Можливостей і часу на додаткові консультації не було. Нам важливо, що ми принципово витримали вимоги по округах, першій п’ятірці та загальному списку.
Не дотримались гендерної вимоги і в Народному русі України, який веде до ради 36 кандидатів. Зокрема, в останній п’ятірці списку (№31-35) міститься лише 1 жінка і 4 чоловіки. Очільник списку і лідер партії Народний контроль Павло Данильчук, каже що така ситуація вийшла через технічну помилку.
– Десь вийшла технічна помилка і коли подавали – поміняли місцями останніх двох людей, а це вплинуло на гендерний баланс в останній п‘ятірці.
Політсила «Еко Партія Берези» дотрималась гендерної вимоги у єдиному виборчому списку, однак порушила гендерний баланс у списку виборчого округу №2. В цьому окрузі балотується дев’ять кандидатів: в останній четвірці не дотримались порядку почергового включення кандидатур (до частини списку не кратного п’ятірці) і включили за таким порядком: жінка-чоловік-чоловік-жінка, що суперечить вимозі закону.
Через прес-службу нам вдалося отримати коментар очільника списку «Еко Партії Берези» Віктора Грисюка:
– Я цілковито схвалюю запровадження у виборчому законодавстві гендерних квот, адже цей підхід апробований у багатьох країнах світу і показав свою ефективність. Ми справді повинні забезпечити рівні можливості для участі у політиці і для чоловіків, і для жінок, а не тільки декларувати такі наміри. «Еко партія Берези» сформувала список кандидатів у депутати Луцької міськради із урахуванням вимог виборчого законодавства щодо дотримання гендерних квот. У нас у списку із 42 осіб – 22 жінки і 20 чоловіків. Так само дотримано вимогу щодо рівномірного представництва чоловіків і жінок у територіальних виборчих списках. Ми зараз у штабі вивчаємо це питання. Можливо, десь трапилася технічна помилка.
Ще одна партія, якій не вдалося дотримати гендерних вимог – «Перемога Пальчевського». До п’ятої п’ятірки списку тут увійшли 4 чоловіки та лише 1 жінка. У партії кажуть, що, можливо, не догледіли.
– На округах все нормально, – пояснює кандидат в депутати від цієї партії Ілля Токаренко. – Можливо десь технічно і недогледів, але по жінках взагалі в списку порушень немає. Хоча, чесно, вважаю цей гендер глупістю. Тут і так той список ледь набили. Отут і почалося. Мами, сестри, куми. Всі до кучі. …Та в нас у Луцьку ніколи не було стільки громадсько активних людей.
У виборчій комісії кажуть, що при реєстрації звертали увагу на гендерні квоти у списках, однак не відмовляли у реєстрації через їх недотримання.
– Звичайно, комісія на це звертає увагу, але у 320 постанові (постанова ЦВК – авт.) немає такого, що за те, що порушена гендерна квота ми маємо не зареєструвати, – пояснює голова виборчої комісії Марія Парфенюк.
– Тобто цією постановою не передбачено, що ви можете відмовити партії у реєстрації – я так розумію?
– Ну якщо я і відмовила б у реєстрації, то все одно вони суд виграли б і заставили б їх зареєструвати. Цю статтю можна трактувати як кому вигідно. Коли б там було чітко вказано, що коли порушена гендерна квота – відмовити у реєстрації, тоді я згідна. Коли писалося, що коли відсутня довідка про судимість – це вже є відмова в реєстрації кандидата, яку потім зняли. А про цю, пункт 9 ст. 219 (Виборчого кодексу), там нічого не вказано.
Нагадаємо, місцеві вибори в Україні заплановані на 25 жовтня.
Відповідно до частини 9 статті 219 Виборчого кодексу України, під час формування єдиного та територіальних виборчих списків організація партії повинна забезпечити присутність у кожній п’ятірці (місцях з першого по п’яте, з шостого по десяте і так далі) кожного виборчого списку чоловіків і жінок (не менше двох кандидатів кожної статі).
У разі формування організацією партії єдиного та територіальних виборчих списків з кількістю кандидатів у депутати, яка не є кратною п’яти, до останніх у списку кандидатів (від 1 до 4) застосовується вимога щодо почергового включення кандидатів різної статі до списку. А відповідно до пункту 1 частини 1 статті 230, до підстав для відмови у реєстрації всіх кандидатів, включених до виборчих списків належить, зокрема, порушення встановленого Кодексом порядку висування кандидатів.
