На Волині до державної програми з відновлення станом на початок жовтня подали 88 проєктів загальною вартістю понад чотири мільярди гривень. Найбільше проєктів стосується сфери освіти та медицини. Майже половина проєктів вже отримали повне або часткове фінансування і реалізуються.
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» з’ясував, що на Волині збираються відновлювати і за які кошти.
Новий шанс для шкіл, лікарень та розвитку бізнесу
Луцька школа №13 останні кілька десятків років працювала в аварійному стані. Ще у 2017 році технічна експертиза встановила, що одна з будівель є аварійною та підлягає знесенню, адже була збудована ще у 1946 році. Та, крім цієї, була низка й інших проблем: спортивний зал у підвалі не відповідав вимогам, їдальня – в іншому приміщенні на подвір’ї школи, у класах не вистачало місця для всіх учнів.
Батьки школярів оббивали чиновницькі пороги, писали звернення та петиції і навіть страйкували, щоб привернути увагу. Зрештою, на добудову нового корпусу виготовили проєктну документацію – вартість будівництва коштувала понад 70 мільйонів гривень, проте далі ця справа не зрушила. У міському бюджеті таких коштів не знайшли, у державному – теж. Втім, міська влада була готова долучитися до будівництва на умовах співфінансування: мовляв, будувати школи – таки обов’язок держави.
Справа зрушила з мертвої точки лише завдяки програмі відновлення, яка стартувала в Україні. Луцька міська рада торік подала заявку на конкурс і отримала фінансування. Загальна його вартість становить 173,5 мільйонів гривень, з них – 144,7 мільйона – обсяг фінансування Європейського інвестиційного банку та 28,9 мільйона – з бюджету Луцької громади.
Реконструкція передбачає: добудову до існуючої будівлі спортивного залу з допоміжними приміщеннями, актового залу, їдальні; реконструкцію будівлі їдальні під майстерню; добудову 3-поверхової будівлі з підвальним поверхом (укриттям).
Управління капітального будівництва міської ради навесні 2024-го провело закупівлю на реконструкцію цієї школи. Очікувана вартість становила понад 148 мільйонів гривень. Участь у тендері взяли 3 фірми: «Луцьксантехмонтаж №536» та «Житлобуд-2» з Луцька, а також компанія «Кортакоз» з Рівненщини. В результаті торгів вартість зменшилась майже на 10 мільйонів, а перемогу отримала рівненська компанія «Кортакоз». Наразі на подвір’ї школи вже кипить робота.
Аналогічна історія школи-довгобуду і в селі Башлики Цуманської громади. Добрий десяток років діти цього та навколишніх сіл навчалися у різних сусідніх школах. Потреба у навчальному закладі була гострою, адже тут проживає понад 400 дітей.
Зрештою, у 2018 році будівництво нової школи розпочали завдяки програмі «Велике будівництво». Загальна вартість проєкту становила 124 мільйони гривень, а освоїти встигли 114. Підрядником було підприємство «Олицький агробуд».
У новобудові одразу ж виявили чимало недоліків: підвали підтоплювало, не дотримані вимоги інклюзивності. Тож, школа не отримала сертифікату готовності. Незважаючи на це її відкрили для дітей у 2022 році.
Згодом проєктну документацію відкоригували і тепер для завершення та отримання сертифікату потрібно ще 9,7 мільйона гривень. Відтак цей проєкт подали на програму відновлення і нині він очікує фінансування.
«Ця школа вже побудована. Там були деякі недоліки, але об’єкт був готовий, завершений і ми постали перед дилемою – що з ним робити, – пояснює голова Цуманської громади Анатолій Дорошук. – Оскільки він був готовий, ми були змушені його запустити, щоб приміщення не руйнувалося. Буквально перед війною ми його відкрили. Сьогодні об’єкт функціонує, але потрібно виправити вказані недоліки».
Загалом, освітні проєкти становлять левову частку з усіх проєктів, поданих у рамках програми відновлення, які об’єднали на державній цифровій екосистемі з управління відновленням DREAM. Однак, крім освітніх, фінансування отримують й інші проєкти.
Завдяки програмі відновлення у Луцьку розпочали реставрацію приміщення колишнього кінотеатру «Батьківщина». Проєкт майбутнього бізнес-центру раніше оприлюднив департамент економічної політики Луцької міської ради. Ця рестраврація фінансується урядом Німеччини і впроваджується Німецьким товариством міжнародного співробітництва та ПРООН в Україні.
Очікувана вартість реставрації кінотеатру під приміщення багатофункціонального простору для бізнесу становила 51,2 мільйона гривень. Участь у тендері взяли дві місцеві компанії: «Луцьксантехмонтаж №536» та «Житлобуд-2». Цікаво, що їхні пропозиції впродовж аукціону не змінювались ні на гривню і переможцем стало підприємство «Житлобуд-2» з ціною 46,1 мільйона гривень.
«Проєкт реставрації кінотеатру під центр для бізнесу ми подавали у рамках програми відновлення і його підтримала ПРООН в Україні, – розповідає директор департаменту економічної політики Луцької міської ради Борис Смаль. – На ці роботи провели тендер і вони вже тривають. Цей проєкт матиме співфінансування з місцевого бюджету. Наразі роботи виконують за грантові кошти, а якщо буде потрібно, то буде дофінансовано з місцевого бюджету. Плануємо завершити реставрацію до лютого 2025 року».
Втім, нещодавно цей проєкт суттєво подорожчав, що викликало хвилю обурення у лучан. Управління капітального будівництва замовило у підрядника додаткові роботи вартістю сім мільйонів гривень. За ці кошти планують зробити оновлення ґанку з гранітним оздобленням, влаштування сцени в приміщенні №26, повну заміну конструкції покрівлі, додаткові роботи з утеплення стін, заміну вікон. А також – додавання вітражів в кабінетах та заміну оздоблення стель.
Що обіцяє програма відновлення
План відновлення України передбачає комплекс заходів з відновлення та розвитку а також пропозиції пріоритетних реформ та ініціатив. Його розробила Національна рада з відновлення України на підставі указу президента у 2022 році. Він пройшов кілька етапів міжнародних обговорень: це конференція в Лугано влітку 2022 року, Берлінська конференція у жовтні 2022-го, конференція у Римі у квітні 2023-го, конференція в Лондоні у червні 2023-го та конференція в Берліні у червні 2024 року.
Відповідно до цього плану у державі вже запрацювали десятки програм у різних сферах. Це і зміцнення інституційної спроможності, зміцнення оборони та безпеки, поліпшення бізнес-середовища, відновлення та модернізація соціальної інфраструктури та чимало інших.
Згідно з даними державної цифрової системи з управління відновленням DREAM, в Україні станом на початок жовтня 2024 року реалізовують майже 8 тисяч проєктів загальною вартістю близько 500 мільярдів гривень.
Партнерами з відновлення є Естонська Республіка, Королівство Данія, Литовська Республіка, Федеративна Республіка Німеччина та Швейцарська Конфедерація, а донорами – Міжнародний банк реконструкції та розвитку, Європейський інвестиційний банк, Німецька кредитна установа для відбудови та Європейський банк реконструкції та розвитку.
Програма відновлення охопила широке коло сфер: енергетика, освіта, охорона здоров’я, соціальна сфера. До прикладу, це проєкти з реабілітації після ампутації у військових, будівництво та реконструкція освітніх та медичних закладів, постачання обладнання з передачі електроенергії, відновлення пошкодженого майна та чимало інших. Фінансування проєктів відбувається з кількох джерел: кошти міжнародних партнерів, а також кошти державного та місцевих бюджетів.
Із запровадженням програми відновлення у громад з’явився шанс як на реалізацію нових проєктів, так і на завершення розпочатих раніше.
Які проєкти подала Волинь на програму відновлення
Станом на початок жовтня на Волині до програми відновлення подали 88 проєктів загальною вартістю 4,2 мільярда гривень: частина проєктів на стадії виконання, частина в стані ініціювання, а деякі – відмінені.
Нині у 22-ох волинських громадах реалізовують 46 проєктів орієнтовним бюджетом майже 1,9 мільярда гривень, які здебільшого спрямовані на ремонти і модернізацію освітніх, лікувальних та адміністративних закладів. Щодо фінансування, то в більшості проєктів передбачене фінансування з державного та місцевих бюджетів. Іноземні донори (Франція) підтримали на Волині три проєкти на 1,4 мільярда гривень. Втім усі вони волинськими є лише умовно: один з них стосується постачання обладнання з передачі електроенергії для «Укренерго», два інших – постачання 230 одиниць обладнання для реабілітації людей з ампутаціями, а також засобів серцево-легеневої реанімації та дефібриляторів-моніторів для українських закладів охорони здоров’я.
Сім проєктів втілюють у Нововолинській громаді – переважно це підвищення енергоефективності та модернізації комунальних закладів. П’ять проєктів – у Маневицькій громаді – це ремонти освітніх закладів, вулиць та адмінприміщень. У решті громад реалізують від одного до трьох проєктів.
Втім, 32 громади досі не подали на програму відновлення жодного проєкту. Серед них Рожищенська, Горохівська, Турійська, Іваничівська, Любешівська та інші.
За галузями на Волині найбільше проєктів – у сфері освіти. Їхня сумарна вартість склала понад мільярд гривень. Це реконструкція, або ремонти освітніх закладів, серед яких і згадане вище будівництво школи №13 у Луцьку та завершення школи у Башликах.
На другому місці – охорона здоров’я, орієнтовна вартість проєктів у цій сфері склала 815 мільйонів гривень. Третю позицію зайняла галузь енергії та видобутку – її проєкти потребують понад 600 мільйонів гривень. Нижчі позиції зайняли галузі сфери державного управління, соціального захисту та транспортних послуг, куди, здебільшого, входять ремонти доріг.
Детальніше про всі проєкти можна прочитати на сайті системи DREAM.
Нагадаємо, раніше «Сила правди» писала, які волинські громади опинились на межі фінансової спроможності.
