У Луцьку працює 19 комунальних підприємств різних сфер. На оплату праці їхніх керівників у 2023 році пішло майже 10 мільйонів гривень. А сукупний дохід усіх комунальних підприємств сягнув майже двох мільярдів гривень. Найвищі заробітні плати керівників виявилися у сфері тепло- та водопостачання, а найнижчі – у розвитку туризму та їдальні.
Скільки заробили головні комунальники та їхні підприємства у 2023-му Центр журналістських розслідувань «Сила правди» дослідив на основі електронних декларацій посадовців.
Найвищі зарплати у керівників «Луцькводоканалу», «Луцьктепла» та «Луцького комбінату шкільного харчування»
У Луцьку працює 19 комунальних підприємств. Це підприємства сфери комунально-побутового обслуговування, тепло- та водопостачання, харчування, транспорту, соціального спрямування та інші. Відповідно до задекларованих доходів за 2023 рік заробітні плати у керівників цих підприємств коливалися від 12 до 79 тисяч гривень на місяць. Водночас доходи цих підприємств коливалися від 2,4 мільйона до понад мільярда гривень.
До трійки лідерів з найвищими зарплатами увійшли очільники підприємств життєво важливих сфер – водопостачання, теплозабезпечення та харчування. Доходи двох підприємств «Луцькводоканалу» та «Луцьктепла» теж були найвищими – 351 мільйон та 1,015 мільярда гривень відповідно. А річний дохід «Луцького комбінату шкільного і студентського харчування» – 71,9 мільйона гривень.
Першість у рейтингу зарплат серед керівників-комунальників посів директор «Луцькводоканалу» Віктор Гуменюк. Він отримав 950,3 тисячі гривень за рік, або ж в середньому 79,2 тисячі гривень на місяць.
До слова, торік Віктор Гуменюк зареєстрував власну торговельну марку «evoda», а також задекларував 46 тисяч доларів та 8 тисяч євро заощаджень. Очолюване ним підприємство не раз потрапляло у поле зору розслідувачів через корупційні історії: журналісти з’ясували як близька до керівництва водоканалу фірма отримує мільйонні підряди; як «Луцькводоканал» нав’язує «свої» фірми для повірки лічильників; як «Луцькводоканал» ремонтував головний фонтан Луцька.
На другу позицію вийшов директор «Луцьктепла» Іван Скорупський. Його щомісячна зарплата в середньому становила 76,8 тисячі гривень, а за рік йому нарахували 922,3 тисячі гривень.
Попри те, що з року в рік підприємство «Луцьктепло» переживає фінансові труднощі через тарифну політику та заборгованість споживачів, це не заважає його директору утримувати першість у рейтингу найвищих заробітних плат.
Третє місце – у керівниці Луцького комбінату шкільного і студентського харчування Світлани Шмід. За рік їй нарахували 901,8 тисячі гривень, щомісяця – в середньому 75,1 тисячі гривень.
Це комунальне підприємство фактично є монополістом у шкільному харчуванні. Ще у 2017-2018 роках виконавчий комітет та управління освіти передали в оренду комбінату шкільні харчоблоки. Відтоді воно завжди виграє тендери на послуги харчування луцьких школярів. За інформацією з системи публічних закупівель Prozorro у 2023 та й 2024 роках комбінат шкільного та студентського харчування залишається єдиним підрядником з послуг харчування у закладах освіти.
На четвертій позиції за розміром нарахованої зарплати опинився керівник «Луцькспецкомунтрансу» Володимир Марценюк. Його річний дохід сягнув 810,9 тисячі гривень, а це в середньому 67,5 тисячі гривень на місяць. Його підприємство у 2023-му отримало понад 177 мільйонів гривень сукупного доходу.
«Сила правди» неодноразово звертала увагу на тендери підприємства. Зокрема, писали про те, як фірма експрокурора та бойфренд його дочки розіграли тендер на купівлю комунальної техніки та як підприємство придбало білий пікап для керівника, щоб їздити на сміттєзвалище.
П’яту позицію посіла керівниця Луцького зоопарку Людмила Денисенко. Щомісяця їй нараховували орієнтовно 61,3 тисячі гривень, а річний дохід посадовиці сягнув 736,2 тисячі гривень. Очолюване нею підприємство задекларувало сукупний річний дохід у сумі понад 19 мільйонів гривень.
Шосте місце у директора Луцького спеціалізованого комбінату комунально-побутового обслуговування Василя Цетнара. Його середньомісячна зарплата становила 43,9 тисячі гривень, а за рік – 527,3 тисячі гривень.
Очолюване ним підприємство у фінансовій звітності вказало 21,5 мільйона гривень доходу.
На сьомій позиції опинився директор житлово-комунального підприємства №7 Микола Гарбарчук.
У 2023-му директор ЖЕКу заробив 522 тисячі гривень, а кожного місяця йому нараховували в середньому 43,5 тисячі гривень. Його підприємство отримало минулоріч 12,4 мільйона гривень доходу.
Очільник «Луцького підприємства електротранспорту» Анатолій Миронюк посів восьме місце із місячною зарплатою 43 тисячі гривень та річною – 516,2 тисячі гривень. А саме підприємство отримало 120,4 мільйона гривень доходу.
Керівник «Луцьксвітла» Валерій Мазін вийшов на дев’яту позицію. За рік він заробив 495,1 тисячі гривень або ж 41,2 тисячі гривень на місяць. А його підприємство за рік отримало майже 44 мільйони гривень доходу.
Десятку найбільш оплачуваних луцьких комунальників закриває директорка КП «Ласка» Оксана Богданюк, середньомісячна зарплата якої у 2023-му становила 34,8 тисячі гривень, або ж 417,7 тисячі гривень на рік. Дохід «Ласки» торік сягнув понад 7 мільйонів гривень.
Найнижчі зарплати у директорів стадіону, центру розвитку туризму та їдальні
Якщо у першій десятці найбільш оплачуваних керівників опинились здебільшого очільники підприємств критичної інфраструктури та комунального обслуговування, то у другій – очільники підприємств з організації паркування, озеленення, реклами, туризму та інші. Їхні зарплати становили від 12 до 32 тисяч гривень.
Керівник комунального підприємства «Луцькреклама» Олександр Ковальський за рік отримав 395,6 тисячі гривень, що становить 32,9 тисячі гривень на місяць. Його підприємство заробило за минулий рік 14,5 мільйона гривень.
Поряд з ним опинився і очільник підприємства «Парки та сквери м. Луцька» Сергій Михалусь, який заробив 394,6 тисячі гривень (32,8 тисячі гривень на місяць). Очолюване ним підприємство за минулий рік отримало 18,1 мільйона гривень доходу.
Трохи менші, але практично однакові зарплати, отримували керівники підприємств «АвтоПаркСервіс» та «Луцькі ринки» Олег Бахтай та Ігор Корольчук. Їхня річна зарплата становила понад 378 тисяч гривень, а щомісячна – орієнтовно 31,5 тисячі гривень. Очолювані ними підприємства мали невисокі доходи – по 3,4 та 2,4 мільйона гривень відповідно.
Торік «Сила правди» розповідала про те, що КП «АвтоПаркСервіс» замість того, щоб самому впорядкувати стоянки автомобілів на луцькому авторинку та збирати плату з продавців, віддало це право підозрілим підприємцям. Під час звіту перед депутатами Луцької міської ради директор підприємства Олег Бахтай пояснив, що на це потрібні чималі кошти, яких підприємство не має.
Такого ж рівня була заробітна плата і в керівника ЖКП №2 Миколи Романюка, який є депутатом Луцької районної ради. За рік йому нарахували 377 тисяч гривень або ж 31,4 тисячі щомісячно. А його колега, виконувач обов’язків директора ЖКП №3 Олександр Мартинюк за рік заробив 331 тисячу гривень. У середньому на місяць йому нараховували 27,6 тисячі гривень. Доходи обох жеків були практично на однаковому рівні – 16,6 та 16,2 мільйона гривень.
Нижча заробітна плата виявилася у керівника комунального підприємства «Стадіон Авангард» Олександра Стадніцького: це в середньому 26,5 тисячі гривень на місяць, або ж 318 тисяч за рік.
До слова, стадіон повернули у комунальну власність у 2022 році. До того він належав футбольному клубу «Волинь», пов’язаному з нардепом Ігорем Палицею. За підрахунками депутатів обслуговування стадіону коштуватиме для міського бюджету орієнтовно три мільйони гривень на рік. У 2023 році стадіон отримав лише 3,2 мільйона гривень доходу.
Директор «Центру розвитку туризму» Дмитро Зінько заробив на кілька тисяч менше: за рік – 310 тисяч гривень (25,8 тисячі на місяць). А його підприємство – 4,8 мільйона гривень.
Найменша заробітна плата виявилась у керівниці комунального підприємства «Їдальня №26» Юлії Капітули. Вона отримала 150,9 тисячі гривень за рік – орієнтовно по 12,5 тисячі на місяць. Сама їдальня за рік заробила 3,6 мільйона гривень.
Раніше «Сила правди» аналізувала фінансову звітність вказаних комунальних підприємств за 2018-2020 роки. Тоді найвищі доходи, як і минулоріч, отримували підприємства критичної інфраструктури – ДКП «Луцьктепло», КП «Луцькводоканал». Ця тенденція зберігається і нині.
Варто зауважити, що найгірше співвідношення доходу очолюваного підприємства із зарплатою керівника – у КП «Луцькі ринки». Адже зарплата одного лише менеджера Ігоря Корольчука становить 16% річного доходу компанії. Не набагато краща ситуація була у КП «АвтоПаркСервіс», де зарплата керівника Олега Бахтая становила понад 11% доходу компанії. Приблизно на тому ж рівні і КП «Стадіон Авангард» – винагорода Олександра Стадніцького склала 10% річного доходу фірми. За таких умов виникає логічне запитання про ефективність роботи як підприємств, так і їхніх менеджерів.
Співвідношення зарплати керівника із доходом інших комунальних підприємств Луцька можна подивитися в інфографіці нижче.
Нагадаємо, нещодавно «Сила правди» писала про те, які зарплати отримують голови волинських громад під час війни.
