На Волині волонтерами офіційно зареєструвались півтори сотні осіб. З них тільки четверо людей – до повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Найбільше волинян оформили свою волонтерську діяльність у Луцьку, Нововолинську та Володимирі. Проте у половині громад, 27-и з 54-х, не зареєстрували жодного волонтера.
Такі дані на запит Центру журналістських розслідувань «Сила правди» надало Головне управління Державної податкової служби у Волинській області.
Волонтери – це звичайні люди, які вкладають свій час, талант чи ресурси у втілення соціально корисних проєктів. Волонтерський рух в Україні, і на Волині зокрема, явище не нове. Однак, з початком війни він набув нових сенсів. В екстремальних умовах, коли час має значення, нерідко звичайні люди збирають кошти на особисті банківські картки, щоб допомогти постраждалим від війни, мешканцям деокупованих територій, воїнам на фронті. Значні надходження коштів можуть викликати непорозуміння з податківцями і призвести до блокування рахунків.
Тож держава вирішила узаконити стихійне волонтерство. Єдиний легальний спосіб збирати донати на особистий рахунок фізичної особи, не сплачувати з них податків і не викликати підозр у фіскалів – зареєструватися у державному Реєстрі волонтерів.
Реєстр волонтерів створили ще у 2014 році. Загалом в Україні до травня 2023 року зареєстровано 4,5 тисячі волонтерів. Як повідомили в Головному управлінні Державної податкової служби в області, на Волині офіційними волонтерами станом на 1 травня 2023 року є 143 особи.
До початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну до реєстру потрапили лише четверо людей. Протягом 2016-2021 років взагалі ніхто не виявляв бажання узаконити волонтерство. З 24 лютого 2022-го ситуація пожвавилася і до Реєстру податківці внесли 139 людей: за 2022 рік – 73, за 4 місяці 2023-го – 66 осіб.
Луцький журналіст Мирослав Ватащук став одним із перших волонтерів на Волині, хто потрапив до Реєстру.
«Це було навесні 2015-го. Потрібно було допомогти зібрати велику суму на засоби звʼязку для 14-ї бригади. Працівники органів прокуратури Волині відгукнулися на прохання допомогти, але для того, щоб переказати кошти, потрібен був офіційний рахунок. Саме тому я і реєструвався як волонтер. Хоча в підсумку це тоді не знадобилося – представники прокуратури передали засоби зв’язку напряму військовим», – пригадує волонтер.
Волонтер каже, що протягом восьми років претензій від податкової щодо звітності не було.
«Якщо говорити про плюси і мінуси цієї реєстрації, то мені важко дати однозначну відповідь. По-перше, реєстрація передбачає додатковий клопіт: це документальне оформлення, тобто збирання всіх чеків, передачі допомоги військовим за актами прийому-передачі. З іншого боку, це правильно, адже тоді вся діяльність прозора: держава чи донатери бачать рух коштів і є довіра», — вважає Ватащук.
Раніше «Сила правди» писала, як Мирослав Ватащук організувавши проєкт Медіа-кава збирає допомогу для ЗСУ. Станом на 10 травня таким чином йому вдалося залучити 3,3 мільйона гривень.
Не секрет, що значна частка людей, які використовують приватні рахунки для збору допомоги ЗСУ, це родичі військовослужбовців.
20-річна Анастасія Планковська з Володимира збирає кошти для потреб підрозділу свого батька. Дівчина розповіла, що не реєструвалась офіційно і навіть не чула про таку необхідність.
«Мене не цікавить статус волонтера, я просто хочу допомогти татові і його товаришам, бо знаю, як їм там важко», — каже дівчина.
Наталія Беденюк із Луцька також як волонтер не реєструвалась: її рішення відкрити збір коштів на допомогу рідним, які служать в ЗСУ, було спонтанним.
«Хлопцям потрібна була допомога, і ми з родиною та друзями вирішили разом допомогти їм. Про реєстрацію знаю, та не планую реєструватись, так як швидше за все, це мій перший та останній збір», — пояснює Наталія.
Катерина Колядич з Рівненщини також збирає кошти з тієї ж причини. Вона навіть чути не хоче про реєстрацію в податковій:
«Немає жодного бажання звітувати перед кимось, виконувати непотрібні формальності, що не допомагає, а ще більше ускладнює життя. Я і моя сім’я, включно з чоловіком, закриваємо потреби військових постійно…»
За територіальним принципом найбільше волонтерів зареєстровано в Луцькій громаді – 44, у Нововолинській – 14, у Володимирській – 12. Далі цифри спадають: Горохівська та Камінь-Каширська громади мають по 10 офіційних волонтерів. А Ковель взагалі пасе задніх: всього четверо людей легалізували власну волонтерську працю. Така ж статистика у Локачинській громаді.
У Ківерцівській і Любешівській громадах – по 3 офіційних волонтери, в Голобській та Затурцівській – по 2, а Городищенська, Колодяжненська, Луківська, Люблиненська, Любомльська, Маневицька, Олицька, Поворська, Ратнівська, Самарівська, Шацька мають по одному.
Водночас 27 з 54-х волинських громад взагалі не фігурують в реєстрі волонтерів.
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» звернувся до Головного управління ДПС в області за роз'ясненнями, чи потрібно реєструватися волонтерами родичам військовослужбовців, які збирають кошти на придбання спорядження для ЗСУ, чи мають зареєстровані пільги або інші заохочення, чи були у податківців претензії до людей, які збирали гроші на приватні картки і не реєструвалися волонтерами. Проте чиновники повідомили, що не готові без підготовки відповісти на ці запитання. Відтак поставили журналістів до відома, що готуватимуть таку відповідь протягом місяця. Якщо комунікація фіскалів з пересічними громадянами така ж як і з журналістами, то те, що люди реєструються волонтерами неохоче, стає цілком зрозумілим.
Нагадаємо, раніше «Сила правди» повідомляла, що директора волинського благодійного фонду відправили під домашній арешт у справі про сприяння ухилянтам.
