У медіа Волині більше неналежно маркованої реклами, ніж джинси. Матеріали з ознаками замовності зустрічаються здебільшого про політиків, а неналежне маркування текстів зазвичай про товари чи послуги певних компаній. Деякі редакції «грішать» позначками зірочки (*) у публікаціях замість того, щоб чітко відокремити тексти чи відео словом «Реклама» чи «На правах реклами».
Такими є результати моніторингу, проведеного в рамках проєкту INFOCRIME Lutsk упродовж 1-14 вересня 2021 року.
Джинси та порушення стандартів за цей період не було на сайті телеканалу «UA:Волинь», мережі сайтів «Район.in.ua».
За цей період авторка тексту промоніторила 5152 матеріалів на 10 сайтах онлайн-видань та двох телеканалах. Із них було 0,7% джинси від загальної кількості промоніторених публікацій. А от неналежно маркованих текстів було – 1,06%. Загалом зросла кількість неналежно маркованої реклами, адже таких публікацій було 55, а джинси – 41.
Під аналіз потрапили такі інтернет-сайти: ІА «Волинські новини», «ВолиньPost», «Волинь24», «Район.in.ua», «Волинь.UA», «Конкурент», «Перший», «ВолиньІнфа», «Буг», «Insider Media» та сайти двох телеканалів, а саме «12 канал» та «UA:Волинь». Оскільки телеканал «Аверс» не має свого сайту, тому замість нього аналізувався телеканал Суспільного мовлення.
Політична джинса та неналежне маркування реклами
Як зазначено на сайті ІМІ, джинса – це журналістський матеріал, або матеріал прес-служб, спрямований на поліпшення або ж створення позитивного іміджу політичних партій, окремих політиків або людей, торгівельних марок або окремих товарів. Також це стосується текстів про державні структури, а також благодійні фонди та релігійні організації, що не позначені як реклама.
Джинса може бути політичною та комерційною.
Люди мають право знати, якщо за текст хтось заплатив. Проте сайти поширюють джинсу (приховану рекламу) без жодних позначок. І це попри те, що прихована реклама є забороненою відповідно до чинного законодавства.
Часто редакції подають матеріали з ознаками замовності про політиків у стрічці новин поряд з іншими журналістськими текстами. Читачу може бути складно розпізнати джинсу, бо рівень медіаграмотності у людей та розпізнавання маніпуляцій у людей різний.
У виборчий період джинсу частіше використовують для піару політиків. Хоча зараз виборів немає, джинса про політиків та партії все ж є. Натомість, майже немає неналежно маркованої реклами про політиків. Якщо медіа піарять політиків, то взагалі жодним чином не позначають такі матеріали.
Матеріали з ознаками замовності публікують, щоб привернути увагу до певних політиків, або ж показати лише з позитивної точки зору. Такий приклад можна побачити у новині про народну депутатку Юлію Тимошенко на сайті «Волинь24». Зокрема, у заголовку «Лише Тимошенко та «Батьківщина» реально дбають про людей та пропонують рецепти вирішення головних проблем», – експерт». Проте є в Україні й інші партії, а не лише «Батьківщина». Цей текст джинсовий, бо схиляє читача до позитивних думок про цю партію.
Також на цьому ж сайті можна побачити ще один джинсовий текст про цю партію. Зокрема, у матеріалі «Батьківщина» вимагає від Верховної Ради негайного ухвалення двох тарифних законів.
Має ознаки замовності й текст на сайті «ВолиньPost» про тижневий дайджест мера Ковеля Ігоря Чайку. У тексті нагадують про те, що можна записатися на прийом громадян до міського голови. Також є відео із заходів, які проводив і був присутній Ігор Чайка. У відео є навіть сюжет про те, як представники влади прийшли на перший дзвоник до школярів. Незрозуміло, чому саме про нього та на яких підставах оприлюднена ця інформація.
Піарним є текст на сайті «Буг» із назвою «Міський голова Борис Карпус продовжує звітувати про роботу у дворах Нововолинська». Фото з різних ракурсів політиків на одному заході – це одна із ознак матеріалу з ознаками замовності. А у новині про звітування Бориса Карпуса бачимо чимало його фото. Публікація не надто інформативна, адже там не йдеться детально про конктретні питання, які піднімали на зустрічі. Новина подана, як узагальнюючий звіт про діяльність політика.
Інтерв’ю з ознаками замовності є на сайті ІА «Волинські новини», де опублікована розмова з Луцьким міським головою Ігорем Поліщуком.
У новині на сайті «Перший» із назвою «Школи Луцького району забезпечать комп’ютерами» на головному фото є два політики – Вячеслав Рубльов та Сергій Омельчук. Новина про комп’ютери в школах, але акцент в тексті про політиків.
На сайті «Insider Media» були новини з ознаками замовності про «Велике будівництво». У текстах акцентувалась увага на тому, що це – програма президента України Володимира Зеленського.
Джинса може піарити не лише окремих політиків, а й цілі партії загалом. Зокрема, на сайті «Конкурент» та «ВолиньPost» опублікували два тексти із однаковими заголовками «Феномен місцевих команд: як «СВІДОМІ» ламають стереотипи про політику у Луцьку», що «піарить» політичну партію «Громадянський рух «Свідомі». При цьому, матеріал не позначений як політична реклама.
Джинса буває не тільки політичною, але й комерційною, як наприклад, про товари у одному з супермаркетів на 12 каналі. Чимало є текстів у медіа про перший «Макдональдс» у Луцьку без уточнень, що це реклама.
Висновок: Не всі медіа Волині дотримуються правил, які є прописані у законодавстві, щоб маркувати рекламу правильно. Зокрема, у статті 9 ЗУ «Про рекламу». Залишається актуальною проблема матеріалів з ознаками замовності про політиків та політичні партії. Хоча зараз не виборчий період, та формування думки про політиків відбувається ще до виборів. Медіа не повинні ставати на бік того чи іншого політика та публікувати лише позитив за гроші. Журналіст має показувати правду, а не писати замовні статті. Рекламні тексти мають бути позначені, бо це важлива інформація для кожного.
Під аналіз потрапили такі інтернет-сайти: Волинські новини, ВолиньPost, Волинь24, Район.in.ua, Волинь.UA, Конкурент, Перший, Волинь.Інфа, Буг, Insider Media, 12 канал та UA:Волинь.
Проєкт Infocrime здійснюється ГО «Інститут Масової Інформації» за підтримки Фонду Thomson Reuters у рамках програми підтримки незалежних ЗМІ у країнах Східного партнерства, за підтримки Міністерства закордонних справ і у справах Співдружності націй Великої Британії.
