Колишнього начальника Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції Михайла Дзюдзя засудили до 5 років за гратами. Вирок в частині взяття під варту ухвалили виконати негайно. Посадовець погорів на поборах з волинських тюрем.
Про це йдеться в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 21 квітня 2023 року.
У березні 2020-го Національне антикорупційне бюро України під час спільної операції із Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою та Службою безпеки України затримало головного тюремника західного регіону за те, що він організував систему поборів з закладів позбавлення волі.
Вивести Михайла Дзюдзя на чисту воду допомогли його підлеглі: директор Маневицької виправної колонії Сергій Ховайло і директор Цуманської виправної колонії Микола Пелих.
З матеріалів справи відомо, що наприкінці 2019 року Дзюдзь почав натякати, щоб керівники колоній передавали йому 10-20% від всіх видатків, які виділялись державою на закупівлю палива, продовольче забезпечення засуджених, ремонтні роботи тощо. Цей відсоток потрібно було віддавати, якщо начальники хотіли зберегти свої посади.
Крім того, згідно із свідченнями директора Маневицької виправної колонії Сергія Ховайла, Михайло Дзюдзь почав вимагати від керівників щомісячної плати по 500 доларів США за непризначення перевірок очолюваних ними закладів. Зі слів Сергія Ховайла, він спершу відмовився платити і згодом до нього справді приїхали з перевіркою. Дзюдзь нібито почав погрожувати йому звільненням.
Аналогічні розмови відбулися в Михайла Дзюдзя і з директором Цуманської виправної колонії Миколою Пелихом. Більше того, керівник Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації доручив йому збирати побори зі своїх волинських колег. Зокрема, з керівника ДУ «Луцький слідчий ізолятор» – по 300 доларів США щомісяця, з керівника ДУ «Ковельська виховна колонія» – бензин «А-95» об’ємом 100 л.
Згодом для ДУ «Цуманська виправна колонія (№ 84)» було виділено понад 270 тис. гривень на капітальне будівництво котельні. Відтак з директора почали вимагати відкат у сумі 41 тис. гривень. Ці гроші він повинен був передати до чергової наради керівників, яку в їхньому середовищі так і називали «радою поборів».
У січні 2020-го Ховайло і Пелих написали заяви в НАБУ. Далі тривали негласні слідчі дії.
14 лютого 2020 року після завершення офіційної частини навчально-практичних зборів начальників установ на базі ДУ «Збаразька виправна колонія (№ 63)» в ресторані «Легенда» Михайло Дзюдзь взяв у директора Цуманської виправної колонії 800 доларів США (за нього 500 і за керівника Луцького СІЗО – 300) і талони на 100 літрів бензину (за Ковельську виховну колонію). З зафіксованої розмови зрозуміло, що Михайлові Дзюдзю було відомо, що директор Маневицької виправної колонії Сергій Ховайло жалівся у внутрішню безпеку відомства на нього.
«Грайтеся тоді самі. Тому що всі … Волинь , п’яте-десяте… Да, я не хочу з ним мати справи. Тому, що він там ходить, капає на всіх нас, на мене і таке дальше. По внутрішній безпеці і таке інше, ну …
… він погано завершить, повір. Я на нього нічо не говорю, але то що він там наговорив і так дальше, для мене не має значення хто буде, як буде… життя продовжується. Все одно я у Львові залишаюся. Чи начальником, поки ніяких питань не стоїть. Але питання стоїть інше – у відносинах. Розумієш чи ні? Тому, що якщо є людиною, вас підтримую, то я це не роблю для себе», – йдеться у фрагменті розмови Дзюдзя з Пелихом.
Другий епізод отримання чиновником неправомірної вигоди трапився 11 березня 2020 року в місті Миколаїв на Львівщині у ресторані «Panorama Hall», після чергової «ради поборів». По завершенню обговорення робочих питань начальник управління повідомив, що бажає поговорити з кожним начальником установи окремо. Під час такого спілкування тет-а-тет директор Цуманської виправної колонії Микола Пелих вдруге передав Михайлові Дзюдзю 800 доларів США за себе і за директора Луцького СІЗО.
Того ж дня начальника Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації затримали в службовому авто.
У суді він і його захисники наполягали, що це була провокація хабаря. Зустріч в ресторані Михайло Дзюдзь пояснив тим, що збирався на пенсію, а його підлеглі хотіли вручити йому подарунки і подякувати за співпрацю.
Проте у суді ці аргументи розбилися в друзки.
Згідно з відеозаписами, «вихід Михайла Дзюдзя на пенсію не був предметом обговорення на заході, не лунали слова вітання, які б могли свідчити про намір будь-кого зробити йому подарунок, або слова подяки», – зазначають у вироку.
Ба більше, після обговорення робочих питань з керівниками установ, Михайло Дзюдзь попрохав всіх вийти з малої зали та заходити до нього по одному.
Як далі зафіксовано на відео, керівники вишикувались і почали заходити по черзі, час цього спілкування тривав до однієї хвилини. Окрім того, у цій черзі директор Державної установи «Цуманська виправна колонія № 84» спілкувався з кимось зі своїх колег про таке:
Микола Пелих: Що будеш сам отдавати?
Невстановлена особа: Що?
Микола Пелих: Чи вже мені отдавати?
Невстановлена особа: Та вже ти. Ти ж смотрел.
Микола Пелих: Нє, так просто, ми в негарному становищі. Ти йдеш попереду.
Невстановлена особа: Нє, так він же не знає скільки. Ти ж даєш як стабільно, однакову суму. Що минулого разу, що зараз… Тут я вже можу трішки бензином розрахуватися. Ти не акцентуй уваги, бо буде як… Йдемо стабільно, однакова сума…
«З наведеної розмови можливо зробити очевидний висновок, що про жодне вітання не йшлося, а обговорювалося, що передача більшістю керівників установ з виконання покарань Михайлові Дзюдзю коштів носила систематичний характер», – йдеться у тексті вироку. – Також не є логічною та послідовною позиція обвинуваченого щодо отримання ним подарунку від Миколи Пелиха та зауваження Михайла Дзюдзя під час передання йому коштів: «то таке, то помаленьку, помаленьку. Давай, то є вихід один в тебе. Інакше ти розумієш, що то я відбив, а зараз знову. В мене вже немає ні нервів, ні ресурсів і так дальше», бо вочевидь така відповідь не є подякою»
Варто зауважити, що директори інших колоній, які цього ж дня передавали гроші начальнику в сумі 100 доларів від кожної установи, в суді підтвердили, що давали гроші добровільно і це були подарунки. Серед них, зокрема, начальники державних установ «Катеринівська виправна колонія (№ 46)», «Городищенська виправна колонія (№ 96)», «Миколаївська виправна колонія (№ 50)» та «Городоцький виправний центр (№ 131)».
Судді Вищого антикорсуду зауважили, що закон забороняє посадовцям отримувати будь-які подарунки від підлеглих.
14 жовтня 2022 року Михайла Дзюдзя визнали винним у вимаганні і отриманні неправомірної вигоди і засудили до 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна і забороною три роки обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій. До набуття вироком чинності колишнього посадовця відпустили під особисте зобов’язання. Згодом він подав апеляцію.
21 квітня 2023 року Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду частково задовольнила скаргу і змінила вирок виключивши з нього обставину вимагання. Покарання змінили на 5 років за гратами. Вирок ухвалили виконати негайно.
До слова, Михайло Дзюдзь є депутатом Львівської обласної ради від партії «Європейська солідарність».
Раніше «Сила правди» повідомляла, що Вищий антикорупційний суд виніс вирок у справі про хабарництво судді Луцького міськрайонного суду Олега Ющука. Йому призначили покарання у виді трьох років позбавлення волі.
