Мінімальні штрафи та один умовний термін. Протягом 2018-го та першого півріччя 2019-го року суди винесли 9 вироків у кримінальних справах про незаконні рубки у волинських лісах. Тим часом державна лісова охорона звітує, що за цей період зловила на гарячому понад вісім з половиною сотень чорних лісорубів. Куди зникають справи і як карають за ампутацію «зелених легень» планети, – досліджувала «Сила правди».
Лісова охорона, поліція, суди: як на Волині карають «чорних лісорубів»
Лісник Волинського військового лісгоспу ДП «Львівський військовий лісокомбінат» Юрій Ковалюк самовільно зрізав 152 дерева невідомої породи та завдав навколишньому середовищу збитків на 160 969 гривень. За це йому інкримінували 246 статтю Кримінального кодексу і судили. Однак, у результаті розгляду справи прокурор уклав з обвинуваченим угоду про визнання винуватості. Той щиро покаявся і йому поталанило відбутися легким переляком – всього 1700 гривень штрафу, – дізнаємось з вироку Володимир-Волинського міського суду.
А от чоловіка, який зрубав одного червоного дуба на природозаповідній території парку «Цуманська пуща», засудили до двох років позбавлення волі. Щоправда дали іспитовий термін. Якщо протягом року не вдасться до злочинів – не посадять, – йдеться у вироку Ківерцівського районного суду.
Чорні лісоруби можуть нести адміністративну або ж кримінальну відповідальність за вчинене. Злочини караються відповідно до статті 246 Кримінального кодексу України, а правопорушення – статті 65 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Таким чином протягом 2018-го – першої половини 2019 року волинські суди поставили крапку у дев’яти кримінальних справах про незаконну вирубку лісу. Прокурори, або ж самі лісгоспи укладали зі зловмисниками угоди про визнання винуватості. Тож усе закінчилось штрафами від 5100 до 6800 гривень і відшкодуванням матеріальних збитків. Окрім двох виняткових справ, що описані вище. Ще дві справи «протягнули» протягом періоду, коли стаття про незаконні рубки була частково декриміналізована. Про це розповімо нижче.
За півтора року волинські суди також постановили 5 вироків у справах про крадіжки лісу: тричі фігурантів засудили до позбавлення волі з іспитовим строком і двічі присудили штрафи.
Загалом протягом останніх півтора року поліція офіційно зареєструвала 291 заяву та звернення щодо незаконних рубок лісу. До Єдиного реєстру досудових розслідувань з них внесли лише 152 провадження. А в суд передали 8 справ з обвинувальними актами. А це означає, що лише 5% проваджень, відкритих за незаконні рубки лісу, дійшли до суду.
В обласному управлінні лісового і мисливського господарства – своя статистика. Найбільше незаконних рубок виявили на території, підвідомчій державним підприємствам «Цуманське лісове господарство», «Камінь-Каширськагроліс», Маневицьке та Ківерцівське лісові господарства. Найменше чорних лісорубів цікавлять ліси ДП «Локачіагроліс» – лише один випадок незаконної вирубки за півтора року.
Загалом, державна лісова охорона звітує, що за півтора року на Волині зафіксувала аж 853 незаконні рубки: 563 минулого року і 290 за два квартали 2019-го. Це втричі більше, ніж кількість заяв та звернень за цими фактами до поліції. Тож, постає питання: куди зникають протоколи, якщо вони не потрапляють до правоохоронців і суддів?
Аналітик міжнародної організації «Екологія-право-людина» Петро Тєстов вважає, що матеріали щодо незаконних рубок «не доходять» до правоохоронців через побоювання лісівників, що розслідування може вивести на посадових осіб лісгоспу, або ж у його результаті штраф ляже на плечі лісопідприємства. «Сила правди» спробувала з’ясувати це в самих лісівників.
Однак, разючу різницю між виявленими порушеннями закону і кримінальними провадженнями в управлінні лісового господарства коментувати відмовились. У відповідь на письмове звернення надіслали більш детальну статистику, а також зазначили, що посадові особи держлісохорони мають право складати адмінпротоколи та самостійно розглядати такі справи відповідно до законодавства.
Протягом 2018-го – першого півріччя 2019-го року держлісохорона на Волині винесла 840 постанов про притягнення лісорубів до адмінвідповідальності на загальну суму штрафів 121 тисяча 300 гривень. За кожне порушення в середньому 144 гривні. Але, як виявилося, навіть такі незначні штрафи сплатили не всі. Подібна ситуація і з компенсацією завданої рубками шкоди. Її за цей же період нарахували майже 2 мільйони 484 тисячі гривень, а добровільно сплатили лише 1 мільйон 793 тис.грн.
Правовий статус та повноваження державної лісової охорони передбачені статтями 89-92 Лісового кодексу України та Положенням про державну лісову охорону, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів.
Справді, за фактом виявлення незаконної рубки лісу працівники держлісоохорони мають право на складання адмінпротоколу з подальшим розглядом цієї адміністративної справи. Якщо ж сума завданих державі збитків незаконною рубкою наносить лісові істотну шкоду, справа передається у правоохоронні органи для подальшого розслідування та відкриття кримінальної справи (співробітники лісової охорони не мають права проводити слідчі дії та відкривати кримінальні справи).
Тож, з відповіді Волинського обласного управління лісового і мисливського господарства вбачається, що протягом півтора року держлісохорона виявила 853 випадки несанкціонованих рубок, 840 з них вилились в адмінпостанови. Лише про 13 випадків лісова охорона, ймовірно, заявила в поліцію. Нагадаємо, за півтора року до правоохоронців загалом надійшло 291-е повідомлення про незаконні рубки.
У судовому реєстрі постанов у справах про адміністративні правопорушення, що стосуються незаконної вирубки лісу, за півтора року всього дві! І жодна не про стягнення з порушника. Одну справу закрили через те, що минули строки притягнення до відповідальності, а в іншій порушнику зробили усне попередження.
А от лісоруби позиваються до лісівників та інспекторів Держекоінспекції про скасування постанов, протоколів, приписів. Дуже часто – успішно.
Дірка в законі, або просто пощастило
На початку 2019-го найспритнішим з числа чорних лісорубів пощастило уникнути відповідальності через прогалину в законодавстві. 1 січня набув чинності закон, який мав посилити відповідальність за незаконні рубки. Проте, обов’язковою вимогою для настання кримінальної відповідальності за незаконні порубки стало нанесення істотної шкоди природному середовищу розміром в майже 2 мільйони гривень (2 тисячі неоподатковуваних мінімумів)! Така колізія виникла через недостатнє знання авторами цього закону кримінального законодавства в частині трактування терміну «неоподатковуваний мінімум».
У кримінальному процесі неоподатковуваний мінімум доходів громадян становить не 17 гривень, а станом на 2019 рік – 960. Таким чином розмір грошового еквіваленту, необхідного для настання кримінальної відповідальності, став захмарним. Для того, щоб дії зловмисника підпали під визначення «завдано істотної шкоди», йому треба було б вирізати до двох гектарів лісу.
25 квітня Верховна Рада з подачі народного депутата Ольги Червакової та низки громадських організацій виправила ситуацію, знизивши поріг для кваліфікації незаконної рубки, як кримінально караного злочину, майже в 50 разів. Тож, навіть кілька дерев тепер «потягнуть» на «кримінал».
Однак у той вагон дехто таки встиг вскочити. Не менше трьох десятків судових справ в Україні і чотири на Волині. Завдяки тимчасовій частковій декриміналізації незаконних рубок «воскресили» одну справу минулих років, в рамках якої обвинувачувалися троє осіб: двоє лише у крадіжці лісу, а один – порубці і крадіжці. Тож, Романа Мотрунчика, на якому «висіло» дві статті кримінального кодексу, взагалі виправдали. Таке рішення 5 квітня 2019 року виніс Ківерцівський районний суд в особі судді Вікторії Корецької. Прокурор не заперечував. Раніше Роман Мотрунчик був засуджений до умовного відбування покарання терміном на рік і 6 місяців за рубку 2017-го року. Тоді він «нашкодив» навколишньому середовищу на понад 31 тисячу гривень…
1 квітня 2019 року суддя Рожищенського районного суду Іван Сіліч виправдав Валерія Ройка, котрий зрубав ясена у лісі підвідомчому Цуманському лісовому господарству, чим завдав шкоди на 7986 гривень.
«…суд приходить до висновку, що в даному випадку відбулася часткова декриміналізація діяння шляхом внесення змін до закону про кримінальну відповідальність (стаття 246 КК), а саме, визначено розмір істотної шкоди (2000 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інша істотна шкода, завдана навколишньому природному середовищу в частині забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів), тому підстави для притягнення Ройка Валерія Володимировича за статтею 246 КК відсутні у зв’язку з декриміналізацією відповідальності за вчинення злочинного діяння передбаченого цією статтею», – йдеться в ухвалі.
Народний депутат Остап Єднак звертався до Генеральної прокуратури України з проханням невідкладно оскаржити такі ухвали. У переліку, вказаних обранцем було і рішення Рожищенського районного суду. Однак прокуратура переадресувала звернення до областей, а там у свою чергу сказали, що не вбачають жодних підстав для скасування постановлених рішень.
Аналітик міжнародної організації «Екологія-право-людина» Петро Тєстов каже, що якщо винного у незаконній рубці не знайдуть і він не компенсує завдані збитки, то їх за законом зобов’язаний компенсовувати лісгосп, тобто державне підприємство за кошти платників податків.
«У своїй практиці я неодноразово зустрічався з випадками, коли незаконні рубки (рубки без жодних оформлених документів) робляться з неформальної згоди або навіть за наказом працівників лісгоспу. Зокрема, цього року в Турійському лісгоспі на Волині я зустрічав місцевих мешканців, які проводили заготівлю сосни на дрова без жодних документів, аргументуючи тим, що «лісничий дозволив». Якщо особа винна у незаконній рубці не буде встановлена і її провина не буде доведена судом, то шкоду заподіяну довкіллю внаслідок незаконних рубок, згідно чинної нормативно-правової бази, буде компенсовувати лісокористувач, тобто сам лісгосп. Можливо, це також є пересторогою для передачі таких справ правоохоронцям. Я особисто вважаю цю норму несправедливою, але вона є», – зазначає експерт.
Матеріал виготовлено Центром журналістських розслідувань «Сила правди» в рамках проекту підтриманого National Endowment for Democracy
