Будівництво в прибережній смузі, загороджені від людей пляжі і приватні земельні ділянки у держлісфонді. Таку сумнівну господарську діяльність виявили екоактивісти у загальнозоологічному заказнику місцевого значення «Озерянський». Вони звернулися до Держекоінспекції, а там у свою чергу призначили позапланову перевірку. Однак, вона так і не відбулася. Про те, чому лісівники не допустили екологів до перевірки, – у матеріалі «Сили правди».
На території Радовичівського лісництва ДП «Турійське лісове господарство», на березі каналу між озерами Пісочне та Болотне, будують садибу.
З кадастрової карти довідуємось, що тут, на території земель Держлісфонду, якимось чином дві земельні ділянки перейшли у приватну власність підприємців з Ковеля Бориса та Жанни Дідух. Цільове призначення ділянок – для індивідуального дачного будівництва. У ДП «Турійське ЛГ» кажуть, що ці дві ділянки були надані у постійне користування розпорядженням Турійської райдержадміністрації ще у 2005 році.
Поруч ще три земельні ділянки, що згідно інформації з кадастрової карти, надані в приватну власність в межах лісового фонду Тарасюку Василю Трохимовичу, Гордійчуку Василю Миколайовичу та Гордійчук Майї Григорівні.
Господарі встановили паркан не тільки навколо бази відпочинку, а й протягнули його до самісінького озера, обмеживши можливість загального користування пляжем. Окрім того, вже за межами власної ділянки в прибережній смузі залили фундамент під нову споруду.
Начальник відділу Держгеокадастру у Турійському районі Олександр Власюк каже, що накладення приватних земельних ділянок і земель держлісфонду це помилка лісівників.
«Там є бази, які мали так званий червоний акт на постійне користування. Потім вони були розпайовані. А лісівники у матеріалах лісовпорядкування не врахували це».
В ДП «Турійське ЛГ» теж не можуть пояснити, чому ці ділянки не були виключені з держлісфонду підприємства під час лісовпорядкування у 2012-ому році.
«У результаті здійсненого моніторингу держпідприємство виявило накладання земель інших користувачів на землі ДП «Турійське ЛГ», а саме – Озерянської сільської ради, рішенням якої була здійснена передача ділянок у постійне користування, так як вони знаходяться в межах населеного пункту. Акти на право власності видавалися в період із 1994 по 2008 роки. Інформація про погодження ДП «Турійське ЛГ» щодо надання вищевказаних земельних ділянок в користування іншим особам відсутня»
Однак, згідно кадастрової карти, на території заказника «Озерянський» є й «свіжіші» випадки реєстрації власності в межах держлісфонду. Особливо поблизу озер.
Між Пісочним і Болотним своїх 12 соток для індивідуального садівництва у 2015-ому році отримав учасник АТО з Турійського району Ігор Хвалевський.
У 2016-ому році на березі озера Болотне лучанин, голова громадської організації «Волинський боксерський клуб олімпійського резерву» Руслан Роговський придбав земельну ділянку площею 0,09 га, яка згідно кадастрової карти, також належить до земель держлісфонду.
Раніше, у 2013-ому, Турійська райдержадміністрація провела земельні торги і продала право оренди озера Болотне площею водного плеса 11,5 га та його прибережної захисної смуги площею 8 га на 10 років для рибогосподарських потреб іншому засновнику боксерського клубу, народному депутатові Юрію Савчуку. Згодом прокуратура оскаржила це до суду. Представники ДП «Турійське лісове господарство» та Озерянської сільської ради свідчили, що їм невідомо де межі заказника «Озерянський» і чи входить до нього озеро Болотне. А Турійська РДА взагалі заперечували позов. Однак суд першої інстанції визнав розпорядження Турійської РДА незаконним, договір оренди недійсним і зобов’язав Юрія Савчука повернути земельну ділянку. Нардеп не здався і подав апеляційну скаргу. Проте Волинський апеляційний суд погодився з рішенням першої інстанції. Це також відбувалось у 2016-ому.
«Сила правди» також писала про те, що на березі озера «Бережисте» лісівники дозволили розбудовувати рекреаційну базу мисливській фірмі депутата Волинської обласної ради Романа Микитюка «Веста М».
На питання про те, як приватні земельні ділянки опинилися на території держлісфонду, в Волинському управлінні лісового і мисливського господарства кажуть, що моніторять ситуацію і мають намір залучати правоохоронців.
«Волинським ОУЛМГ 9 жовтня 2019 року було направлено відповідні клопотання до правоохоронних органів з проханням у межах компетенції та наданих повноважень у разі наявності підстав вжити відповідних заходів реагування щодо повернення спірних земельних ділянок до держлісфонду. Матеріали перебувають у прокуратурі області.
Волинським ОУЛМГ та державними лісогосподарськими підприємствами області здійснюється абсолютне сприяння та долучення до справ із розгляду питань повернення лісових земель у власність держави», – пишуть лісові чиновники.
У липні цього року аналітик Міжнародної громадської організації «Екологія-Право-Людина» Петро Тєстов через численні порушення в заказнику «Озерянський» звернувся до волинського управління Держекоінспекції з проханням про позапланову перевірку ДП «Турійське ЛГ». Однак вона так і не відбулась. За словами першого заступника начальника інспекції Сергія Шеремети, перевіряти турійський лісгосп відрядили начальницю відділу державного екологічного нагляду земельних ресурсів Антоніну Мовяк та начальника відділу державного екологічного нагляду природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу Юрія Джама. Але керівництво держпідприємства, нібито, не допустило інспекторів, мотивуючи свої дії тим, що на сайті Держекоінспекції не оприлюднено форми акта з питаннями щодо перевірки. На директора ДП «Турійське ЛГ» Дмитра Войтюка склали протокол про адмінправопорушення за вчинення перешкод держінспекторам.
І на тому санкції до тих, хто допустив порушення, або ж сам завдав збитків природі і спільній власності, схоже, скінчилися…
«Ситуація з наданням земельних ділянок в межах лісового фонду у власність, на жаль, типова для України, – зазначає Петро Тєстов. – Органи місцевого самоврядування та регіональні відділення Держгеокадастру користувались тим, що до вересня цього року інформація про межі лісгоспів, які не оформили всю необхідну земельну документацію, не були інтегровані з кадастровою картою. Мовляв, вони «не знали», що там лісгосп. Хоча норми Лісового кодексу прямо кажуть, що «до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування. І зазвичай лісокористувачі самостійно виявляють такі ділянки і намагаються їх повернути собі у власність. А Турійський лісгосп «не помічав» таких ділянок аж поки ми їх не виявили. Якщо поєднати це з фактом недопуску екоінспекції то це викликає сумніви в щирості лісівників».
Матеріал виготовлено в рамках проекту підтриманого Міжнародним фондом «Відродження»
