Справу про незаконне збагачення та недостовірне декларування ексзаступника начальника Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Сергія Шемейка закрили. На розгляді залишається справа про отримання хабаря.
Таке рішення 31 березня 2021-року прийняла суддя Луцького міськрайонного суду Олеся Калькова.
У 2016-му році Сергія Шемейка затримали на хабарі. Гроші посадовець отримував від забудовників за безперешкодну реєстрацію будівельної декларації та відсутність перевірок на будівництві, яке розпочали раніше, ніж оформили всі необхідні документи.
Як встановило слідство, тодішній заступник волинської ДАБІ систематично отримував від забудовників гроші. Робив це Шемейко через двох посередників — підприємця Олександра Музичука і директора ТзОВ «Альфа Юніверс» Михайла Гнатюка.
У матеріалах справи йдеться, що загалом через руки ділків пройшло майже 4,5 тисячі доларів США. 3550 із них стосувалися будівництва комплексу з восьми магазинів у селищі Стара Вижівка на вулиці Незалежності 48-Г у 2016 році. З цієї суми 2,6 тисячі доларів передали керівнику управління ДАБІ, а решту посередники розділили між собою. Ще 1000 доларів стосувалися будівництва багатоквартирного будинку в селі Тарасове під Луцьком. Із цієї суми 500 доларів призначалися Сергію Шемейку.
Отож, правоохоронці задокументували отримання Сергієм Шемейком понад 3-х тисяч доларів. Крім того, під час обшуків сейфа, орендованого його сім’єю у філії Волинського обласного управління АТ «Ощадбанк», виявили 10 160 євро та 80 380 доларів США. Ці кошти кілька разів то арештовували, то знімали з них арешт. Отож, проти посадовця відкрили одразу дві справи — про отримання хабаря та про незаконне збагачення й недостовірне декларування.
У грудні 2016-го Музичук і Гнатюк уклали з прокурором угоду про визнання власної винуватості у справі про хабарництво, згідно з якою вони мали б заплатити штрафи — кожен по 25 000 гривень. Але через два роки, у 2018-му, суддя Апеляційного суду Волинської області Тетяна Лівандовська-Кочура скасувала вирок, який затверджував цю угоду. Таке клопотання подав Шемейко, адже наявність згаданої угоди автоматично визнавала винним і його, а він свою провину заперечує. Розгляд справи в контексті отримання Сергієм Шемейком хабаря триває.
А от справу про незаконне збагачення та недостовірне декларування не довели до логічного завершення. У судах дружина, невістка і син Сергія Шемейка домагалися зняття арешту зі знайдених грошей. Вони переконували, що 70 тисяч 380 доларів та 10 тисяч 160 євро насправді належать сину Сергія Шемейка. Він нібито накопичив їх після продажу квартири, весільного «перепою» та роботи у Києві. Ще ж по 5 тисяч доларів нібито належать дружині та невістці, які накопичили їх за час роботи. Однак, кошти їм так і не повернули, адже вони проходять як речові докази в кримінальній справі.
«Версія, висунута у ході проведення досудового розслідування родичами Сергія Шемейка, а саме сином – про належність йому частини вищевказаних грошових коштів в сумі 10160 Євро та 70380 доларів США, дружини та невістки – про належність кожній із них частини із згаданих грошових коштів, по 5000 доларів США кожній, не підтверджено доказами. Зокрема, сума зроблених витрат цими особами значно перевищує суми доходів, що унеможливлювало накопичення таких заощаджень у готівці», – йдеться в ухвалі суду.
Як відомо, 27 жовтня 2020-го року Конституційний Суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу України, яка встановлює відповідальність за недостовірне декларування. Ще раніше – 26 лютого 2019 року – КСУ визнав неконституційною статтю 368-2 ККУ, яка встановлювала відповідальність за незаконне збагачення. Тож захисниця Шемейка звернулася до суду з клопотанням про закриття його справи у зв’язку з такими рішеннями КСУ. Прокурор Тарас Гуцуляк не заперечував проти задоволення такого клопотання і суддя Олеся Калькова ухвалила закрити кримінальне провадження за цими двома статтями.
За два тижні після винесеної ухвали – 15-го квітня 2021-го – Верховна Рада проголосувала за повернення кримінальної відповідальності за недостовірне декларування. Поки законопроєкт підтримали лише у першому читанні.
Нагадаємо, що Національне агентство з питань запобігання корупції не змогло перевірити декларації головного лісника Волині Олександра Кватирка через рішення Конституційного Суду України.
